Дніпро вже не реве, він стогне, або Екологічні загрози для майбутнього України

Дніпро вже не реве, він стогне! Річка вмирає.

Сьогодні на території країни йде своєрідне змагання між глобальним потеплінням і споживчою жадібністю людини, хто з них швидше зруйнує вітчизняну екосистему, висушить річки і знищить тварин... Об этом сообщает ukr-efir.in.ua со ссылкой на СМИ.

Національна Екологічна Рада України попереджає: "Глобальне потепління яке насувається може викликати незворотні процеси в природі – вимирання багатьох видів тварин, птахів, риб, комах, рослин... Потепління загрожує маловоддям, корозією і вивітрюванням родючого шару ґрунту, в результаті чого настане зубожіння сільськогосподарських угідь. Все це вимагає нових підходів до охорони навколишнього природного середовища та до природокористування".

Цікаво: Глобальне потепління: як змінилося ваше місто? Перевіряємо на прикладі Києва

Перші тривожні дзвінки

Тільки в найближчі три роки в Україні може зникнути більше 15 видів птахів і тварин, а так само 4 види риби.

Перші тривожні дзвінки вже є. У світі почали вмирати бджоли. Медоносні бджоли – клей землеробської культури. Близько 30% всього, що ми їмо вимагає запилення медоносними бджолами. Тому вимирання бджіл – це катастрофа для людства. Звичайно, цей тривожний процес пов’язаний не тільки з глобальним потеплінням, а й з обробкою сільгоспкультур різної хімією, зокрема із застосуванням пестицидів. Так само вимирання бджіл вчені пов’язують і з поширенням шкідливого кліща Варроа. Не можна сьогодні виділити тільки одну основну проблему масової загибелі бджіл – це сукупність факторів. Але можна з упевненістю сказати, що в основі лежить господарська діяльність людини! У той же час потрібно згадати фразу Ейнштейна: "Після загибелі бджіл людство проживе всього лише чотири роки..."

В Україні так само масово в різних областях стали гинути бджолині сім’ї. Не треба забувати, Україна посідає третє місце в світі з експорту меду... Бджільництвом в країні займаються близько 400 тисяч осіб, що дозволяє виробити близько 70 тисяч тонн меду в рік.

Цього року масштаби загибелі бджіл безпрецедентні. Якщо в минулому році фіксувалося 5-6 таких випадків, то в цьому році постраждала вся Україна. Тільки в Криворізькому районі Дніпропетровської області за останній тиждень загинуло близько 3 тисяч бджолиних сімей. У Кіровоградській області зафіксували загибель 1 149 сімей, в Луганській – близько 700, у Волинській – 450, Житомирській – 100, Миколаївській – 45. Так само бджоли загинули в Хмельницькій, Івано-Франківській, Харківській області.

"Щоб уникнути в подальшому масового отруєння бджіл хімікатами, що розпорошуються над полями, необхідно виробити ефективний метод оповіщення пасічників про проведення робіт по обприскуванню, вказавши речовину, якою планують обробити поля, його склад, термін дії, – пропонують в Національній Екологічної Раді України. – Так само необхідно на законодавчому рівні категорично заборонити ввозити, зберігати, продавати і застосовувати на території України інсектициди на основі імідаклоприду і взагалі тих, що можуть завдати шкоди бджолам і навколишньому середовищу. Аж до введення кримінальної відповідальності для порушників".

Вимирання видів, яке зараз переживає планета, в якійсь мірі природне явище. Однак діяльність людини та інші фактори прискорили цей процес в 1000 разів швидше, ніж диктують закони еволюції. Це призводить до руйнування екосистеми.

Непоправні втрати Землі

За розрахунками біологів, до 2070 року на Землі зникнуть до 40% видів хребетних.

Загроза зникнення видів ще ніколи не була настільки серйозною, як це є сьогодні, – говорить глава Національної Екологічної Ради України Олександр Чистяков. – Швидше за все зникають види, пов’язані з прісноводними екосистемами. Одна з останніх українських втрат – це осетер європейський, якого ще називають атлантичним. Цей вид пережив динозаврів і масштабне вимирання видів на планеті, однак був знищений в результаті діяльності людини. Сьогодні на черзі зникнення наступні види осетрових: білуга, севрюга, шип, стерлядь...

В Україні під загрозою зникнення опинилися: бурий ведмідь, рись, зубр, лось, горностай, соболь, росомаха, норка європейська, тхір степовий, тюлень чернець, заєць біляк, степовий орел, чорний лелека, сова сипуха, лісовий кіт, вухатий їжак, кажан вухань австрійський, чорний гриф, глухар, вогненна саламандра, маленький гризун з величезними очима – содова соня, леопардовий полоз, жук олень...

Серед рослин це:

• Будяк холмовий (Carduus collinus);
• Васильок біло-перловий (Centaurea margaritalba);
• Модрина польська;
• Рябчик гірський (Fritillaria montana);
• Єжаголівник вузьколистий (Spargаnium angustifоlium).

І це далеко не повний список. А лише невелика частина тварин, птахів, комах і рослин, які потребують захисту, і, в першу чергу від діяльності людини: полювання, браконьєрства, вирубки лісів, забруднення ґрунтів ...

Відновлення популяцій окремих видів – дуже дорога річ. В Україні цим практично не займаються, якщо не брати до уваги зоопарки.

Поза всяким сумнівом питання глобального потепління надзвичайно важливе, але якщо ми хочемо зберегти навколишнє нас природне середовище потрібно визнати, що воно не є єдиним. Основною причиною є руйнівна людська діяльність, – кажуть екологи.

Питна вода в Україні під загрозою

Наша країна поцілована Богом. У нас 63 тисячі річок, 40 тисяч озер, 400 тисяч ставків, 1 100 водосховищ – 1 млн 300 тисяч га прісної водної гладі. Але на мапі Європи ми позначені як маловодна країна, так як забруднили свої водойми до такої міри, що не можемо брати з них питну воду.

У світовому рейтингу "Поновлювані внутрішні ресурси прісної води на душу населення", який публікує Всесвітній банк, Україна посідає 125 місце в списку з 180 країн. На кожного українця припадає лише 1,2 тис. кубів прісної води (в Росії 29 тис. куб. / чол., В Італії, Франції – по 3 тис., В Румунії – 2,1 тис., В Польщі – 1,4 тис. кубів). Українські пропорції трохи гірше, ніж в Ефіопії і Нігерії (по 1,25 тис. кубів), але зате дещо краще, ніж в Ботсвані та Чаді (1,1 тис.).

Причому в південних регіонах України співвідношення водних запасів на душу населення гірше африканських глибинок і становить 400-500 кубів на людину. Тому дефіцит водних ресурсів – одна з найбільш очевидних загроз України.

ООН назвало проблемою номер ОДИН брак прісної води в світі. Сьогодні понад 2,6 млрд. людей не мають доступу до чистої питної води. 39 держав в основному живуть на привізній воді. За останні 50 років було 37 озброєних міждержавних конфліктів на базі суперечок за водні ресурси.

Згідно з прогнозами, до 2030 року потреби в продуктах харчування виростуть на 55%. А це призведе до розширення потреб у зрошенні, на яке сьогодні припадає майже 70% всієї прісної води, використовуваної державою. Тому нестача водних ресурсів може спровокувати дефіцит продуктів харчування.

І знову проблема у глобальному потеплінні: Нова загроза для людей: світом поширюється небезпечний "супергрибок"

Перед Україною сьогодні стоять питання збереження цілісності своїх сільськогосподарських родючих ґрунтів і зупинити процеси зневоднення країни.

Ставлення до вітчизняних водойм вже багато років у нас чисто споживче на межі зі злочином. За роки Незалежності з карти України зникло понад 10 тисяч малих річок. Їх витоки не чистили роками. В результаті вони міліли, заростали і зникали.

Головна водна артерія країни Дніпро сьогодні знаходиться в критичному стані. І лікувати Дніпро не звертаючи уваги на малі річки, які наповнюють його своїми водами, це дорога в нікуди. Потрібен комплексний підхід до вирішення цієї проблеми, – каже Олександр Чистяков. – Тільки в спогадах класиків велика, найдавніша річка країни залишилася "широкої і могутньої"..

Дніпро вже не реве, він стогне! Річка вмирає.

Сьогодні Дніпро фрагментований. Його русло змінюється. Виною цьому людина. Дніпро перестав бути річкою, після того як його перекрили дамбами він втратив свою природню течію. У нього сьогодні видозмінена екосистема. Після втрати течії безслідно зникли 9 видів риби які жили на "швидкій воді".

Річка Дніпро не в змозі змити все, що в неї потрапляє з виробничими і побутовими стоками. Адже по берегах Дніпра стоять мегаполіси, хімічні і металургійні комбінати. У 2018 році в водойми країни було скинуто понад 2,5 млрд куб метрів стоків. З них 1/3 – це не очищені або недостатньо очищені води. Все що потрапляє в річку осідає на дні... За висновками науковців вода в каскаді Дніпровських водосховищ нагадує всю таблицю Менделєєва.

Нещодавно вчені провели дослідження в п’яти промислових містах України – Харкові, Дніпрі, Запоріжжі, Кривому Розі та Маріуполі. У річкових мулах фахівці виявили вміст важких металів – свинцю, цинку та кадмію. А ще миш’як, який навіть в невеликих дозах може викликати рак. У водоростях виявлена ​​велика концентрація діоксинів. Потрапивши в організм людини, діоксини можуть відкладатися в жирових клітинах. Діоксини мають канцерогенний ефект, вони призводять до патологічних змін шкіри, пошкодження нервової і ендокринної систем і порушення репродуктивних функцій.

Через інтенсивне забруднення води фосфатами, на основі яких у нас виготовлені фактично всі миючі засоби, Дніпро квітне всіма барвами веселки... Фосфати є добривами для водної рослинності. Річка інтенсивно заростає.

У Київському водосховищі більше 24 квадратних кілометрів заросло водним горіхом. На Канівському 16 квадратних кілометрів. Якщо це буде продовжуватися, то скоро по водосховищах можна буде ходити пішки, а не плавати на човнах.

У зв’язку зі зміною клімату останні чотири роки були маловодними і вітчизняні річки наповнювалися не більше 70% від норми. Та й підземні води скорочуються в обсягах, а так само забруднюються. Двадцять років тому в наших колодязях глибина до води була кілька метрів. А зараз без 20-метрової і більше "свердловини" з мотором доброї води не дістанеш...

За всі роки експлуатації Каскаду Дніпровських водосховищ рівень піднявся на три метри. Якщо говорити про столичну акваторії, то між Києвом і Ржищевом залягло не менше 80 млн кубів твердого стоку. Тобто все, що принесла Десна, лежить там. Тільки в столичній акваторії 56 мілин, на яких можна стояти посеред Дніпра по коліно у воді. І якщо нічого не робити, то через 5-8 років вони стануть островами, – розповідає Олександр Чистяков. – Зараз мілини займають 30% дніпровського басейну. При тому, що критичною масою вважається 15%.

Розміри Дніпровських водосховищ скорочуються. За останні 25 років Київське водосховище зменшилася на 102 кв. км.

Якщо не змінити ситуацію, то Україну в найближчому майбутньому можуть чекати серйозні проблеми з водокористуванням. Вчені пророкують дефіцит води вже через 10-15 років.

Риби на межі вимирання...

На стан водних живих ресурсів сильно впливає інтенсивне забруднення водойм. У 2018 році в 2 400 водоймах загинуло все або майже все живе. 1 600 водойм були отруєні різними скидами, а в 800 загинули водні живі ресурси через явище замору. Причому при хімічних отруєннях гине не тільки риба, а й жаби, черепахи, бобри, качки... Тільки в цьому році масовий мор водних живих ресурсів був в Черкаській, Житомирській, Миколаївській, Одеській, Херсонській, Запорізькій, Київській, Дніпропетровській, Вінницькій, Сумській області.

Вода – це стихія для риби. Не може в нездоровому середовищу народитися і вирости здоровий організм. Тому риб’ячі зграї катастрофічно втрачають чисельність, риба мутує. Вітчизняні вчені стверджують, що риба схильна до 68 різних захворювань. Тому говорити, що річкова риба повноцінний і безпечний рибний продукт не можна.

Річкову рибу перед вживанням необхідно ретельно термічно обробляти. Сушена риба – це своєрідна гра в "російську рулетку" – пощастить чи не пощастить... Тим більше що останнім часом фактично повністю в країні відсутній фіто-санітарний контроль над виготовленням рибного продукту.

Читайте також: На Алясці розтанув лід: екологи б’ють тривогу

Через тотальну корупцію рибоохоронних органів у нас незаконний вилов риби перевищує офіційний. Він приблизно становить близько 80 тисяч тонн. Кожен день браконьєри з наших водойм виловлюють понад 300 тонн риби... За неофіційними даними тіньовий ринок риби оцінюється в 4-5 млрд гривень.

Внутрішні водойми знаходяться в депресивному стані. Риб’ячі зграї зменшилися в рази. Багато вітчизняних видів риби стоять на межі зникнення. В останнє видання Червоної Книги України увійшло 71 вид аборигенної риби. Таке враження, що ми пережили екологічну катастрофу, так як ці види абсолютно спокійно почуваються в дикій природі у наших закордонних сусідів, – з гіркотою кажуть в Асоціації рибалок України.

Сьогодні під загрозою зникнення знаходяться риби: камбала Кесслера, російська бистрянка, вирезуб, гольян, Дунайський піскар, багато видів ельца, золотий карась, вусань, підуст, рибець, шемая, чорноморський морський коник, Дунайський лосось, харіус, мінога, морський судак, горбиль, губан, йорж носар, лаврак, кефаль Рамада, атлантичний осетр, білуга, російський осентр, севрюга, стерлядь, шип, минь... Цей список можна продовжувати.

У порівнянні з 1991 роком найпоширенішого промислового прісноводного виду риби – ляща, залишилося не більше 25%, щуки – 15%, сома – 8%. Такі колись поширені види риби, як сазан, чехоня, головень знаходяться, на межі зникнення.

Сьогодні промисловий вилов риби у внутрішніх водоймах потрібен тільки рибоохоронним структурам, який присмоктався і паразитує на рибному ресурсі. А повний непрофесіоналізм керівництва рибного відомства поставив на коліна вітчизняну рибну галузь. Вона скрипить, гойдається, але тримається тільки завдяки міцному фундаменту, створеному в минулому рибалками і рибоводами.

Корупція в рибному відомстві просто небачена! Рибалки, обкладені даниною сьогодні кріпосні у рибоохорони. Вони змушені йти на порушення законодавства, зменшуючи вічко мереж, здійснюючи вилов гоном, волоком...

Очікувана суспільством Реформа в рибному відомстві тільки погіршила ситуацію. До керівництва прийшли випадкові непідготовлені люди, котрі не відрізняють карася від щуки. Сьогодні 80% начальників обласних управлінь рибоохорони це колишні міліціонери, податківці, прокурори. Які не пройшли переатестацію на колишній роботі. З якою метою все ці люди прийшли в рибну галузь нічого, не розуміючи в ній? Відповідь очевидна – грабувати рибний ресурс який ще залишився!

Зменшення чисельності риб’ячих зграй торкнулося і морів.

Рибні ресурси Азовського моря ще зовсім недавно здавалися невичерпними. Але сьогодні через нераціональне їх використання, корупцію в природоохоронних структурах, неефективну охорону, риб’ячі ресурси підірвані ґрунтовно, – констатують в Асоціації рибалок України.

Азовське море – це світова перлина. Азов вважався найбільш рибним у світі. Він був у 6,5 разів рибопродуктивний ніж Каспійське море. Там у достатній кількості водилися осетрові види, судак, калкан, кефалеві види. Сьогодні це водна напівпустеля... У ньому в промислових масштабах виловлюється всього три види риби: хамса, бичок і тюлька. Всі інші види риби виловлюються в незначній кількості. Ще пару років тому судака виловлювали сотнями тонн, в 2018 році його виловили... 170 кг. Піленгаса виловлювали понад 2,5 тисячі тонн, у минулому році 268 тонн. Жоден вид риби не пропав сам по собі, всіх їх погубила людська жадібність...

Це стосується і Чорного моря. У 2008-2013 рр. в ньому добували в середньому 38,3 тис. тонн риби на рік, а в 2018-м – 8,6 тис. тонн.

"Одеса – перлина біля моря! .." Незважаючи на це ринки і магазини Одеси завалені імпортними рибою і морепродуктами. Шаланди повні кефалі, які приводив в Одесу Костя, залишилися тільки в спогадах старожилів і пісенному фольклорі.

Чорне море найбільш малонаселене море в світі. Характерною особливістю Чорного моря є відсутність життя на глибинах понад 150-200 м (там живуть тільки бактерії). Сірководнева зона (нижче 200 м), займає 87% його водної маси. У розпорядженні тварин і рослин всього 13% об’єму води. На один кубічний кілометр чорноморської води припадає лише 37 кілограмів біологічної маси. Так виходить тому, що життя в Чорному морі зосереджена тільки у вузькій прибережній смузі в області невеликих глибин. Саме в кисневому шарі мешкають біля українських берегів 120 видів риби.

Але, не дивлячись на це, замість ефективної його охорони, воно всіляко знищується. Надмірне забруднення його вод призводить до забруднення поверхневого шару води, в якому зосереджені всі водні живі ресурси. Інтенсивне забруднення моря приносять річки, а так само різні стоки прибережних міст. Безкарність порушників і повне потурання з боку природоохоронних структур призвело до того, що Чорне море назвали одним з найбільш забруднених морів у світі.

Через забруднення верхнього шару води, в якому зосереджена вся життя Чорного моря, риб’ячі зграї порідшали. Камбала-калкан, кефаль, сарган, оселедець, морський окунь, йорж, темний горбиль, султанка, атерина, кілька, ставрида, хамса, бички, барабуля... їх чисельність різко знизилася.

Поки ще не пройдена точка неповернення, більше того у природи є властивість самовідновлення, необхідно терміново міняти підходи до охорони та використання природних ресурсів.

Світовий резонанс

На останньому саміті країн G7 обговорили, в тому числі і питання екологічної відповідальності, а так само скорочення викидів вуглецю. Франція запропонувала країнам "Великої сімки" підписати Хартію відповідального делегування і взяти на себе конкретні зобов’язання по боротьбі з пластиковими відходами і викидами парникових газів.

У сучасних реаліях для того, щоб зберегти здоров’я і життя нації, необхідно всіма силами відновити еко-баланс, який намагаються розхитати. Це розуміють у світі і обговорюють лідери світових країн.

В таких умовах екологічні питання виходять на перше місце і Міністерство охорони навколишнього природного середовища має стати міністерством №1! Але, на жаль, ті рішення, які приймає команда "зе" далекі від світових тенденцій збереження природної рівноваги. Мінекології вирішено приєднати до Міністерства палива та енергетики. "З’єднали щуку з карасем ..."

Тому чекати зупинки деградації вітчизняної природи не доводиться. Так само продовжиться вирубка лісів, висихання водойм і зникнення видів тварин ... Схоже, що на сьогодні гасло: "економіка понад усе" перемагає. Але це нагадує невдалого мужичка, який пиляє сук під собою. Якщо не зупинити ці тривожні починання "нових" чиновників, ми впадемо і розіб’ємося. Ніякий шматок хліба з маслом не полізе в рот закритий протигазом. Адже здоров’я нації, в першу чергу залежить від свіжого повітря, чистої води, безпечного природного навколишнього середовища. Треба пам’ятати про це!

Прес-служба Національної Екологічної Ради України

Автор: Олександр Чистяков, голова Асоціації рибалок України

Важливо: Глобальне потепління: на саміті G7 генсек ООН заявив про надзвичайну кліматичну ситуацію

blog_ava
Прогноз погоды на 9 сентября: тепло и сухо, дожди разве что на краешке Запада
сегодня
397
Автор: Все про экологию

Джерело статті: “http://24tv.ua/ru/dnipro_vzhe_ne_reve_vin_stogne_abo_ekologichni_zagrozi_dlya_maybutnogo_ukrayini_n1199852”

ТОП новости

Вход

Меню пользователя